Ім’я видатного англійського поета-романтика Джорджа Гордона Байрона (—1824) протягом усього XIX століття було оточено особливим ореолом. За якихось двадцять років — від публікації перших пісень «Чайлд-Ґарольда» до недописаного «Дон Жуана» — Байрон став міфом, героєм, напівбогом для людей прогресивних, передових поглядів, а для реакціонерів та святенників — демоном аморалізму і засновником сатанинської школи. Ця легенда хвилювала читацьку публіку в минулому, хвилює й сьогодні, тому що героїв Байрона ми майже завжди ототожнюємо з самим автором.